< 1 ἀδεής
ἀδέητος >
2 ἀδεής
,
-ές
que no necesita
c. gen. obj.
ἀΰπνῳ ... ἀδεεῖ τῆς ἐν νυκτὶ ἀναπαύλης
Max.Tyr.34.1, cf. 6.6, 7.3.